ожити

ожити
ОЖИ|ТИ (42), -ВОУ, -ВЕТЬ гл.
1.Ожить, снова стать живым:

˫ако сподобисѧ… || ѹмрети плътию да ѡживеть д҃шею. ПрЛ 1282, 2а–б; въ третиѥ ѥже лѣ(т) оживѣ дрѣво. и створi плодъ. Там же, 109г; аще же къ см҃рти пришедше такова˫а. обѣщаетьсѧ разрѣшити бракъ аще ожiветь. да при˫ата будеть в пока˫аниѥ. (ἐπιζήσει) КР 1284, 66в; тъгда вси сѹщии въ гробѣхъ ѹслышать гла(с) с҃на б҃и˫а и ѡживѹть. Пр 1313, 40а; финиксъ инѡкъ ѥсть въ гнѣздѣ своѥмь ѹмеръ паки оживеть. МПр XIV2, 32 об.; оживе дѣтище и кр҃щно бы(с) Пр 1383, 82б; онъ же ре(ч). ѥи ѹмерша||˫а ожила ѥсть. СбЧуд к. XIV (1), 131в–г; и плотью умремъ. како оживемъ д҃шею. (ζήσομεν) ПНЧ к. XIV, 95б; ˫ако мр҃твъ оживу. ГБ к. XIV, 48а; егда ѹмр҃твимъ наша ѹды. тогда възможе(м) ожити. (δυνησόμεϑα ζῆν) Там же, 133б; се братъ твои мертвъ бѣ и ѡживе. ЗЦ XIV/XV, 105б; видѣвше того ѡжiвша. и впрашахѹть и гл҃ще. како ѡжiве. ПКП 1406, 113г.

2. Оправиться (от болезни):

и т(о)го сѧ добьють егда влѣзуть ли живи. и ѡблѣютсѧ водою студеною. ‹и› тако ѡжиѹть. ЛЛ 1377, 3 об.; бѣ мѧтежь великъ. и голодъ по всеи тои странѣ. идоша по Волзѣ вси людье в Болгары. и привезоша ‹жито› и тако ѡжиша. Там же, 50 (1024); Сърчанови же ѡставшю ѹ Донѹ. рыбою ѡживъшю. ЛИ ок. 1425, 245 (1201);

|| перен.:

подасть имъ б҃ъ пока˫аниѥ. на ѹвѣдѣниѥ истины и оживѹть отъ дь˫аволь плениць плѣ||нѥнии ѥмѹ въ волю ѥго. (ἀνασφήλωσιν) КЕ XII, 137–138.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "ожити" в других словарях:

  • ожити — див. оживати …   Український тлумачний словник

  • ожити — [ожи/тие] ожиеву/, ожиеве/ш, ожиевеимо/, ожиевеите/; мин. ожи/ў, ожиела/; нак. ви/, в і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • ожити — I = оживати (стати живим знову, повернутися до життя про померлого, тяжкохворого), воскреснути, воскресати II ▶ див. відновлюватися 1), відновлюватися 2), відновлюватися 3) …   Словник синонімів української мови

  • ожити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відновлюватися — відновлятися, відновитися 1) (про думки, почуття тощо з являтися знову, виявлятися з новою силою), поновлюватися, поновлятися, поновитися, пробуджуватися, пробудитися, відроджуватися, відродитися, оживати, ожити, оживлятися, оживитися, повертати …   Словник синонімів української мови

  • оживати — I = ожити 1) (відновлювати життєві сили), воскресати, воскреснути, відживати, віджити, відживлятися, відживитися, підживлюватися, підживлятися, підживитися, підноситися, піднестися (зі сл. душею , духом , душею й тілом ) 2) (про природу… …   Словник синонімів української мови

  • Георгий Кониский — или Конисский (в миру Григорий Осипович) архиепископ Могилевский; родился в Нежине 20 ноября 1717 г. Род Кониских принадлежал к старинному Нежинскому поспольству, но прадед Кониского, Нежинский бургомистр Еремей Касьянович, в 1659 г. в грамоте… …   Большая биографическая энциклопедия

  • расти — (1) 1. Прорастать, пускать росток; вырастать. Садъ присноцвьтыи посѣкаемъ растеть ранами, яко умьрыи ожити начинаеть. Мин. нояб., 285 (1097 г.). Ираклии сѣчаше мечемь 100 главъ того звѣри. И конечнѣи главы не дошедше, опят главы растяху. Флав.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • непричастьныи — (26) пр. 1.Не имеющий отношения, непричастный к чемул., чуждый чегол.: аще ли съключитьсѧ паче надежа ожити ѥмѹ. пакы въ томь же осѹжении поживеть. непричастьнъ таинъ освѧщеныихъ до исхода бываѥть. (ἀμέτοχος) ΚΕ XII, 239б; да изберѹть ѥго же… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • зажити — I див. заживати I. II див. заживати II. III иву/, иве/ш, док. 1) Почати якось жити, вести певний спосіб життя. 2) Ожити, стати рухливим …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»